Чоловік-алкоголік, що робити?

“Як змусити алкоголіка перейти до тверезого способу життя?” Це питання лікар-нарколог чує щодня. Про це запитують дружини, діти та інші близькі залежного. Що сказати, щоб він назавжди залишив цю звичку. Перш ніж відповісти на ці запитання, давайте розберемося в причинах алкогольної залежності.

Алкогольна залежність проявляється у всіх по-різному. Для когось у вигляді побутового пияцтва, для когось алкоголізмом вихідного дня або зовсім – запоями. Причини алкоголізму діляться на два види за характером передумов: фізіологічні та психологічні.

Алкогольна залежність – це часто вроджена, генетично зумовлена хвороба, пов’язана з дефіцитом дофамінової медіації.

Дофамін (гормон і нейромедіатор) – речовина, необхідна людині для виникнення почуття задоволення

Він виробляється, коли людина зайнята приємною і захопливою справою. Завдяки дофаміну, людина відчуває задоволення роботою, життям, стосунками. Навчається нового і отримує від цього задоволення людина також завдяки дофаміну. Люди з порушеннями в генах, що відповідають за вироблення дофаміну, відчувають менше радості в житті. Таким людям складно бути в піднесеному настрої, природне почуття радості не таке яскраве, як у більшості людей. Алкоголь і низка наркотиків провокують вивільнення дофаміну в мозку, і людина з генетичними порушеннями отримує “доступ” до почуття щастя. Поступово після першого вживання і в міру вкорінення звички мозок адаптується до штучно підвищуваного рівня дофаміну. Природний, і без того невисокий, рівень дофаміну знижується, і в міру вкорінення звички людина втрачає здатність відчувати щастя в “тверезому” житті. Для отримання доступу до почуттів залежному знову і знову потрібна порція “штучного щастя”.

Наявність генетичної схильності не завжди веде до формування залежності. Генетичні ефекти компенсуються і коригуються в безпечній сімейній обстановці. Добрі стосунки в батьківській сім’ї, стосунки в дорослому віці, внутрішня міцність, наявність у житті цінностей – щеплення від алкоголізму.

Як показують дослідження, алкоголізм часто пов’язаний із неврозом або порушеннями особистості, що виникають у дитинстві як реакція на травми. До травмуючих чинників, крім важких подій, належать стосунки з батьками, що навантажують. Якщо мати була холодною і відчуженою або занадто опікунською, батько слабкий і сам схильний до вживання алкоголю, ймовірність виникнення залежності підвищується. Такий самий ефект справляє наявність у сім’ї наркомана або втрата близького.

Виростаючи у важких умовах, дитина не отримує необхідного досвіду, як справлятися з життям. Якщо відсутній потрібний емоційний ресурс, людині складно впоратися з дорослим життям. У цьому разі генетична схильність отримує “зелене світло” і вступає в силу.

Часто жінки, будучи в шлюбі із залежним чоловіком, перебувають у безвихідному становищі. Проживши багато років із чоловіком, маючи дітей, хочеться зберегти стосунки. Але з часом для нього в житті немов залишається тільки алкоголь. Алкоголік потрапляє в пастку нейрофізіології та особистих травм. У цій ситуації дружина та інші члени сім’ї стають співзалежними.

Щоб уникнути пастки співзалежних стосунків, важливо подбати про себе. Так ви допоможете залежному. Для цього варто дотримуватися низки правил:

• Не сварити і не засуджувати залежного в період запою і після;
• Не вживати алкоголь разом із ним;
• Не намагатися “врятувати” залежного. Залишити вибір йому;
• Займатися своїм життям і шукати радість для себе. Не замикатися на проблемі;
• Звернутися до допомоги психотерапевта із запитом “як впоратися зі співзалежністю”.

Ці дії виглядають на перший погляд егоїстичною бездіяльністю, але дбаючи про себе, ви створюєте теплу атмосферу в сім’ї і тим самим піклуєтеся про хворого.

Наприклад, у розмові з алкоголіком поділіться тим, що розумієте його страждання, безрадісність життя, самотність і співчуваєте. Що ви безсилі допомогти залежному, тому що його біль і залежність приносять такий самий біль і вам. Тут впоратися з ситуацією, що склалася, допоможуть фахівці та програми. А якщо алкоголік подумає, як подбати про себе, він тим самим проявить турботу і про вас, і про близьких.

Психотерапевт у клініці в роботі з алкогольною залежністю стежить за медикаментозним лікуванням для зняття фізіологічних ефектів. Але центральним фактором впливу є переробка травмувального досвіду, який штовхає залежного до вживання. Тим самим усувається першопричина залежності.

Мета психотерапії в разі алкоголізму полягає в тому, щоб допомогти вам або вашому близькому усвідомити і розібратися в справжніх причинах споживання алкоголю. Зрозуміти, як і чому внутрішні та зовнішні чинники сприяють формуванню тяги до алкоголю. Якими способами людина може допомогти собі впоратися з цією хворобою. Глибше розібратися в тих процесах організму, які порушуються при зловживанні алкоголем, а також у тому, як відновити здоров’я.