Лікування від куріння травки

Психоактивна речовина, яку отримують із висушеної та подрібненої коноплі, вже давно лідирує серед поширених наркотиків. На ринку вона має кілька назв: травичка, марихуана, канабіс, анаша, конопля, план.

Велику популярність у молодіжному середовищі цей наркотик здобув завдяки своїм властивостям. Під час куріння травички загострюються всі відчуття і посилюються емоції. Людина стає нестримно весела, розкріпачується і легко заводить знайомства. З часом багатьом таким споживачам уже потрібне лікування залежності від марихуани в умовах спеціалізованого центру.

Травка вважається легким наркотиком, але саме в цьому легковажному ставленні полягає небезпека. Так, наслідки від куріння конопель проявляються не відразу, а залежність спочатку малопомітна. Але через деякий час вона стає дуже стійкою і без допомоги фахівців уже не обійтися.

На початковій стадії людину, яка курить травичку, можна впізнати за такими ознаками:

• характерний запах від тіла, волосся та одягу;
• червоні очі, що сльозяться;
• максимально розширені зіниці;
• гіперемія шкіри;
• перезбудження, безпричинний сміх;
• підвищений апетит, тяга до солодкого, постійна спрага;
• часта нудота, що іноді переходить у блювоту;
• проблеми з пам’яттю і концентрацією уваги, нескладне мовлення.

Постійне вживання травички призводить до більш виражених ознак:

• швидке зниження ваги, аж до виснаження;
• сірий колір шкіри;
• втрата зубів і випадіння волосся;
• депресивний стан;
• безпричинна агресія;
• постійна зміна настрою;
• тривожність і малокерований страх;
• погіршення працездатності та здатності до навчання;
• порушення координації рухів і просторово-часової орієнтації;
• ексцентрична поведінка, маячні висловлювання;
• шизофренічні стани: галюцинації, манія переслідування, нав’язливі ідеї.

Симптоми марихуанової ломки після скасування прийому речовини розвиваються поступово:

• наростає депресивний стан, який без лікарської допомоги може перетворитися на важку депресію;
• спостерігається повний занепад сил, аж до неможливості вирішувати прості побутові проблеми;
• починається сильна ломота в суглобах, як під час вірусних застудних захворювань, нежить і сльозотеча;
• можуть з’явитися ознаки сильної інтоксикації (нудота, блювота, діарея);
• розвивається безсоння.

Ломка від трави небезпечна не стільки фізичним дискомфортом, скільки серйозними проблемами, що виникають із психікою. Нестабільний психічний стан призводить до скоєння неконтрольованих, часто протиправних вчинків. Депресія, що розвивається, приносить сильні страждання і часто призводить до спроб суїциду. Тому переживати ломку краще в клініці, де залежному вчасно нададуть необхідну допомогу. У стаціонарі лікарі проводять контрольоване зняття ломки, зменшуючи ризики для здоров’я та психіки пацієнта.

Терміни ломки дуже індивідуальні. Абстинентний синдром в активній фазі може тривати від 3 до 30 днів. А ось для того, щоб повністю позбавити організм від стимулюючої речовини, може знадобитися багато місяців. Такий тривалий термін пояснюється здатністю продуктів розпаду канабіноїду відкладатися в жирових тканинах, звідки їх досить складно вивести.

Питання про те, як кинути курити травичку, ставить зазвичай не сам наркоман, а його близькі. Хворий при цьому впевнений, що у нього немає проблем зі здоров’ям і він у будь-який момент може кинути вживання наркотику. Статистика ж говорить про те, що у світі від куріння трави щодня гинуть сотні людей. Це трапляється від передозування, через нещасні випадки та автомобільні аварії, а також унаслідок суїцидальних спроб.

Тому є сенс якомога раніше замислитися про те, щоб кинути палити травичку. Важливу роль тут відіграє своєчасна мотивація до лікування, щоб бажання відмовитися від наркотику виходило від самої людини.

Процес позбавлення від цієї залежності дуже довгий і зовсім непростий. Крім лікування, дуже важливо максимально захистити хворого від провокуючих чинників:

• очистити будинок від наркотиків і атрибутів, пов’язаних із курінням;
• вилучити гроші, на які можна купити наркотики;
• змінити коло спілкування й обмежити відвідування місць, де можуть курити траву;
• відмовитися від стосунків, якщо кохана людина теж залежна і не збирається з цим боротися.

Практика показує, що, перебуваючи вдома, дуже важко захистити себе від впливу негативного оточення. Впоратися з проблемою самостійно виходить лише в одиниць. Тому проходити лікування від куріння травички краще в спеціалізованій клініці під цілодобовим наглядом і за професійної підтримки лікарів. У таких умовах можна безпечно пройти детоксикацію від наркотиків і розпочати відновлення під наглядом фахівців.

Не вірте в незначну шкоду від конопель і відсутність звикання у того, хто палить. І не намагайтеся вилікувати наркомана в домашніх умовах. 99% залежних, які займаються самолікуванням, здаються в перші дні через дику ломку і повний занепад життєвої енергії.

Тому, якщо у вашій родині з’явилася залежна людина і вона хоче перестати палити траву, відразу звертайтеся до професіоналів. До речі, якщо наркоман не збирається кидати наркотики, саме фахівці можуть допомогти йому усвідомити проблему і мотивуватися на лікування. Багатьом близьким при цьому важливо розуміти, що робити, якщо в родині є наркозалежний, щоб своєю поведінкою не поглиблювати созалежність.

Так само, як під час позбавлення від будь-якої іншої наркотичної залежності, кваліфіковане лікування від марихуани в стаціонарних умовах проводиться поетапно:

• обов’язкова діагностика стану внутрішніх органів, виявлення хронічних захворювань;
• детоксикація для виведення канабіноїдів та їхніх токсинів з організму;
• лікарська терапія для відновлення роботи всіх органів і систем організму, а також для поліпшення мозкової діяльності;
• кодування від куріння трави, щоб уникнути зривів;
• психотерапевтична допомога для зняття психоемоційної залежності від наркотиків і відновлення ментального здоров’я;
• допомога в реабілітації, налагодження сімейних зв’язків і підготовка до повернення в соціум.

Саме на цьому етапі особливо важлива довгострокова реабілітація наркозалежних, яка допомагає закріпити результати лікування та сформувати тверезий спосіб життя.

Після закінчення лікування, навіть за стійкої ремісії рекомендується регулярно (3-4 рази на рік) відвідувати лікаря. Це допомагає вчасно запобігти наміченому зриву.