Ресоціалізація

Уміння взаємодіяти з оточуючими допомагає кожному з нас знайти своє місце в суспільстві, розвиватися, формувати адекватне сприйняття цього світу і власного “Я”. Людина, яка стала заручником адикції, поступово втрачає навички спілкування, перестає асоціювати себе з оточуючими, що призводить до деградації її особистості. Повний курс лікування наркоманії та алкоголізму має бути проведений з урахуванням ресоціалізації: комплексу заходів, що дають змогу людям повернутися до нормального життя і знову здобути втрачені соціальні навички.

Наші реабілітологи мають багаторічний досвід роботи з людьми, які стали жертвами хімічних і поведінкових аддикцій. Ці люди втратили соціальні навички, а їхні поведінкові шаблони, вироблені за роки хвороби, заважають їм розвиватися й отримувати задоволення від життя. Додатково за потреби використовується психологічна допомога, яка допомагає людині впоратися з емоційними станами у процесі повернення до соціальної активності.

До мети нашої роботи з ресоціалізації входить:

• руйнування неадекватних алгоритмів поведінки: агресивність, конфліктність, замкнутість – усе це заважає хворому адаптуватися до нормального життя;
• навчання самоаналізу і самоконтролю;
• формування нових соціальних навичок;
• робота з родичами залежних, перегляд і корекція їхніх поведінкових шаблонів.

Завдяки такій роботі після закінчення курсу людина повертається в сім’ю, де панує атмосфера розуміння, довіри та спокою. Її власне вміння взаємодіяти з навколишнім світом захищає її від спокуси повернутися до колишнього життя. У цей період також корисні групи взаємодопомоги для рідних і близьких, які допомагають відновити сімейну систему та знизити ризик рецидиву.

Чому ми вважаємо ресоціалізацію необхідним етапом лікування адикції? Ця робота дає змогу алкоголіку чи наркоману втриматися від зриву.

Під час хвороби залежний виявляється повністю відрізаним від соціуму. Його коло спілкування складається з таких-же хворих людей, єдиною метою яких є пошук і вживання нової порції стимулятора. Потрапляючи в реабілітаційний центр, він також перебуває в ізоляції від реального світу. Тут її оточують доброзичливі психологи, а також люди, які переживають ті самі кризові етапи, що й вона.

На цьому етапі часто застосовують програму 12 кроків, яка допомагає сформувати нові моделі поведінки та навчитися взаємодіяти з навколишнім світом.

Що ж відбувається після закінчення курсу? Людина потрапляє в реальний світ, де є місце несправедливості, грубості, де не всі згодні йти їй назустріч. Неадаптованій людині буде вкрай складно прийняти такі кардинальні зміни в її житті.

Високий ризик того, що, рятуючись від стресу, вона знову знайде притулок у наркотику або алкоголі. Саме тому так важливо навчити пацієнта справлятися зі своїми емоціями й адекватно реагувати на вчинки оточуючих. Уміння знаходити спільну мову з будь-якою людиною дасть змогу залежному розширити своє коло знайомств, знайти роботу й успішно розвиватися, не відриваючись від соціуму. Такий спосіб життя стане гарантією остаточної перемоги над аддикцією.