Безкоштовна консультація по телефону цілодобово 24/7
flag uk uk

Психологічна реабілітація військовослужбовців

« Іноді людині здається,  

що війна не залишає на ньому незабутніх слідів,

але якщо він дійсно людина,

то це йому тільки здається … ».

Костянтин Симонов

Для абсолютної більшості учасників бойових дій, їх участь у війні в Україні до кінця життя залишається головною подією всієї біографії.

Пережитий військовий досвід настільки змінює особистість людини, що після повернення до мирного життя він уже ніколи не стане колишнім. Людина опиняється в стані конфлікту з навколишнім суспільством, яке його не розуміє і не приймає. Найчастіше в такій ситуації «неприйняття» відбувається розчарування в тих цінностях, за які людина воював, тому що сама ціннісна шкала і «система пріоритетів у нього і післявоєнного суспільства не збігаються.

У реальному житті «втрачене покоління» означає, по-перше, хворобливу реакцію людської психіки на травмуючі явища війни, як правило, вона проявляється відстрочено, вже в мирній обстановці, і має довготривалий характер; по-друге, учасники війни при їх поверненні в мирне життя соціально дезадаптированности, це супроводжується цілим комплексом соціально-психологічних явищ.

Серед них:

  • Ностальгія за фронтового минулого, непереборне бажання подумки повертатися в нього, знову і знову відтворюючи колишні почуття і переживання;
  • Підвищена схильність до ризику, прагнення реально відтворити екстремальні умови війни або схожі на них небезпечні ситуації в мирному житті (тяжіння до небезпечних професій, прагнення до участі в інших збройних конфліктах, конфлікти в сімейному життя і т.п.);
  • Відчуття себе знедоленими або відокремленими від навколишнього середовища, в тій чи іншій мірі навколишні відкидають фронтовиків як щось чужорідне, що викликає дисбаланс, неприйняття і навіть страх;
  • Почуття фронтового братства, якоїсь спільноти між учасниками не тільки однієї, але навіть різних воєн – на противагу всім іншим.

     

    Психологічна реабілітація учасників ато

    Феномен «втраченого покоління» породжується переважно несправедливими війнами за «незрозуміле» справу, які не приймаються суспільством, і ще більшою мірою програними війнами, коли почуття національного приниження викликає до життя комплекс провини або синдром реваншу. Однак прояв цього феномена має місце і після переможних і справедливих воєн.

    Особливо важливим, скоріше навіть вирішальним, є ставлення самого суспільства до ветеранів після їх повернення із зони військових дій. Це стосується як наявності або відсутності спеціальних програм державної підтримки та адаптації ветеранів до мирного життя, систем соціального забезпечення тощо, так і ставлення до них в суспільстві на рівні «психології обивателів», в якому сприйняття військових може коливатися від «героїв» до «злочинців» і «лиходіїв». ( Читати більше про нашу програмі психо-соціальної реабілітації )

    Героїчний образ в масовій свідомості утримується недовго, і для того щоб його зберегти необхідна ціла система цілеспрямованих заходів по підтримці «історичної пам’яті». «Незручність» військових ветеранів для мирного соціального оточення виявляється дуже швидко, і може вилитися по відношенню до них в нетерпимість, яка виявляється, в тому числі і в соціальних формах (обмеження в різних сферах життя: прийом на роботу, надання належних за законом пільг, і т.д.). Якщо суспільство усвідомлює несправедливий характер війни і, тим більше, ураження в ній, вину за це воно, як правило, перекладає на ветеранів, і ступінь негативного ставлення до них зростає.

    Порівняємо, наприклад, дві казенних фрази, якими бюрократичні структури після Великої Вітчизняної та афганської воєн відмахувалися від потреб ветеранів. У першому випадку йшлося: «Ну і що, що ти воював? Всі воювали! », А в другому:« Я тебе туди не посилав! » При цьому перша формулювання є спробою самому «примазатися» до участі у всенародній і переможної війни і в той же час принизити роль в ній співрозмовника, а друга ясно висловлює бажання «відхреститися» від війни непопулярною, виставивши при цьому її учасника винною стороною. < / p>

    Екстремальні умови війни накладають відбиток на свідомість і, відповідно, поведінку людей, які брали безпосередню участь у бойових діях в Україні, і відображаються на всій їх подальшого життя. І серед цих людей завжди неминуче знайдуться ті, кого можна віднести до «втраченого покоління» і хто сам відчуває свою приналежність до нього.

    У нашому РЦ «Трансформація» ми допомагаємо учасникам військових дій подолати алкогольну або наркотичну залежність, яка стала засобом забуття від невгамовним болю, соціального відчуження і цілої гами почуттів, з якими намагаються боротися колишні фронтовики.

    Ми знаємо що ви, з одного боку, відчуваєте непереборну потребу знову «зануритися» в минуле, в військову обстановку; з іншого, відчуваєте глибоке почуття провини, що залишився в живих перед загиблими товаришами; і з третьої, – необхідність «виговоритися», виплеснув свого не вщухає біль зовні і одночасно донести свою особисту правду про війну до інших. РЦ «Трансформація» – це те місце, де Вас зрозуміють і Ви будете почуті.

    Залишилися питання? Дзвоніть прямо зараз!

    Олександр Шуляк (Координатор МАА в Україні)
    Сергій Макаров (Координатор МАА в Грузії)
    Безкоштовна консультація та запис на прийом

    ПТСР або посттравматичний стресовий розлад – це нормальна реакція психіки на ненормальні обставини, як біль – нормальна реакція на тілесну травму. Це з часом проходить. Це наслідок отруєння організму гормонами стресу, а також перенапруження всієї нервової системи і механізмів психологічних захистів. Це означає що допомога людям, що страждають від посттравматичного розладу, полягає насамперед у знятті стресу (наскільки це можливо), створенні умов для відновлення контакту з тілом і ослаблення захистів.

    Людині, що переживає ПТСР часто здається, що з ним щось не так, що він ненормальний. Це змушує приховувати свій стан, соромитися його, заважає просити допомоги, а часто призводить до тяжких розладів психіки, таким як алкоголізм і наркоманія.

    Виділяють наступні ознаки посттравматичного синдрому

    • розлад сну, що повторюються кошмарні сни і мимовільні спогади, порушення апетит;
    • порушення контакту з особистими первинними потребами, ви не пам’ятаєте, коли в останній раз їли, спали, не помічаєте травм, холоду, бруду;
    • постійна пильність і стан постійного очікування загрози, відчуття напруженості, тіло не розслабляється навіть уві сні;
    • повторюється і нав’язливе відтворення в свідомості психотравмуючого події, картинки пережитого, поза волею “спалахують” у вашій свідомості;
    • надмірна дратівливість, запальність, непереносимість найменших труднощів, незгоду;
    • напади провини, постійна прокрутка в голові варіантів, що можна було б зробити, щоб врятувати загиблих;
    • важко контрольовані напади неконтрольованого гніву чи розпачу;
    • депресія, апатія, отупіння, прагнення забутися, небажання жити.

    В особливо важких випадках можуть мати місце психотичні епізоди, з втратою адекватного сприйняття реальності. Випробовуваний пацієнтом стрес часто є надзвичайно інтенсивним переживанням і іноді навіть викликає думки про суїцид з метою припинити напад.

    Якщо ви спостерігаєте всі або деякі з перерахованих вище ознак у себе або вашого близького, поставтеся до цього уважно. Цей стан не тільки болісно для Вас і оточуючих Вас близьких, але надмірно небезпечно для здоров’я і для ситуації в цілому. Не терпіть і не ігноруйте проблему, зверніться за допомогою в наш реабілітаційний центр «Трансформація».

    Підтримка родини

    Як Ви можете подбати про себе або про своєму близькому:

    • Проявити турботу: годувати, умовляти відпочивати, висипатися. Необхідно задовольнити первинну потребу в теплі, гарячої їжі, пиття, ліжку, одязі, ванною.
    • Підтримуйте тактильний контакт: тримайте за руку, обіймайте, гладьте, будьте поруч, але не тормошив.
    • Бувайте частіше на природі: Посидьте ви на сонечку, подивіться на воду, на вогонь, на небо, відчуєте запах трави, землі, помацайте дерево, камінь.
    • Здійснюйте просту, знайому діяльність, з конкретним явним результатом, спрямованим на “наведення порядку, відновлення зв’язку, турботу про себе і інших”, наприклад: прибирання, робота на землі, по господарству , розбір або сортування чого-небудь.
    • Беріть участь в ритуалах, особливо спільних, прощанні із загиблими, вшанування, в створенні пам’ятних знаків, в спільних молитвах.
    • Не мовчіть, не стримуйте почуття плачте, якщо хочеться, передплачуєте свої переживання на папір, говорите, скаржтеся, розповідайте про пережите тим, хто готовий Вас слухати, і, відповідно, вислухайте , якщо хтось ділиться з Вами. Ні в якому разі не переходьте відразу до утіх і не закликайте “не засмучуватися, взяти себе в руки», не заморожувати горе формулами типу “герої не вмирають”. Вони вмирають, це боляче, і біль повинна мати вихід.
    • Якщо прямо зараз немає можливості говорити, плакати, отримувати підтримку, краще навпаки, свідомо блокувати спогади і думки про пережите, не дозволяти себе “тягнути” в воронку травми, відволікатися, перемикатися, щось робити, співати, молитися – але пізніше дати волю почуттям, як тільки будуть умови для підтримки, близькі люди поруч.
    • Вкрай обережно ставитеся до таких “заспокійливим”, як алкоголь, часто малі дози, прийняті одноразово які раніше допомагали розслабитися, призводять до важкої алкогольної залежності. Алкоголь – це депресанти, він виснажує і так виснажену психіку, при регулярному застосуванні погіршує перебіг синдрому ПТСР.

    Найчастіше воювали не звертаються до нас за допомогою самі, замість цього вони залишаються вдома і йдуть в запій. Якщо всі перераховані вище заходи не справили належного ефекту, якщо Ваш близький виявився в полоні залежності, звертайтеся за допомогою до психологів РЦ «Трансформація». Ми з радістю допоможемо Вам і вашому близькій відновитися і налагодити мир із самим собою і оточуючими.

    Після реабілітації в учасників програми реабілітації прояснюється свідомість, перебудовується психіка і спостерігається підйом духу. Реабілітація після АТО необхідна для всіх бійців, хоча б мінімальна – 1 місяць.

    Чим більше людина воював, тим більше у нього виражається посттравматичний синдром. Синдром починає проявлятися через 3 місяці після бойових дій. Багато учасників АТО просять відправити їх на психологічну реабілітацію. Вони побоюються, що після пережитого на Донбасі можуть перетворитися в бандитів. Найчастіше псіхотерапевт- єдина людина, з яким хлопці можуть поділитися своїм станом. Може бути ще священик. Представники духовенства також відвідують реабілітаційний центр і допомагають відновитися душевно і морально. Для членів сім’ї залежного ми проводимо безкоштовні групи взаємодопомоги.

    Читати далі:

    Програма допомоги залежним від алкоголю
    Програма допомоги наркозалежним
    Програма допомоги ігроманам

Сертифікати

certificates img 2 certificates img 3 certificates img 4 certificates img 5 certificates img 6 certificates img 7 certificates img 8 certificates img 9 certificates img 10 certificates img 11 certificates img 12 certificates img 13 certificates img 14 certificates img 15 certificates img 16 certificates img 17 certificates img 18 certificates img 19 certificates img 20

Наші партнери

Історії одужання

Ганна, 25
Друзі всім привіт! Хочу сказати велике спасибі реабілітаційному центру «Трансформація» за все! За сім'ю за друзів! За тверезе життя! За можливість жити і дарувати життя іншим людям!
Ігор, 25
Всім привіт. Ін'єкційно почав вживати наркотики в 15, алкоголь і трава були ще раніше. За час вживання проблеми з міліцією, здоров'ям і втрата всіх взаємин з близькими мені людьми стало нормою. В останні 2-3 роки сенс життя був втрачений, я знаходився в глибокій депресії з суїциднимі думками. 4,5 роки тому я звернувся в реабілітаційний центр «Трансформація», де успішно пройшов реабілітацію і на даний момент перебуваю в стійкій ремісії. Вдячний всім співробітникам реабілітаційного центру «Трансформація» за надану мені допомогу !!!!
Сергій, 33
Я з Луганської області, на даний момент 4 роки знаходжуся в повній тверезості. До реабілітаційного центру «Трансформація» я навіть не мріяв про те життя, яке маю зараз: кохана дружина, робота, тверезі друзі, прекрасні взаємини з рідними і т.д. Протягом 11 років я вживав алкоголь і наркотики, втратив сенс життя і перепробував всі можливі види лікування, які не дали результатів. Вдячний що в реабілітаційному центрі «Трансформація» мені надали кваліфіковану допомогу і допомогли повірити в себе.
Олексій, 30
Мене звуть Олексій. Мені 30 років я - залежний. На даний момент я знаходжуся в стійкій ремісії завдяки реабілітаційному центру «Трансформація» вже 5 років. На програму я потрапив у віці 25 років. Наркотики і алкоголь я вживав з 12 років. З 20 років я зрозумів що в мене проблеми, і почався напевно найважчий час коли я безуспішно намагався кинути, протягом 5-ти років було безліч наркологів, точну їх кількість сказати важко точно більше десяти. Були і ворожки)) кодування, я їхав в інші міста, одружився, заводив дітей в надії що це мене зробить розсудливим, але, все тільки погіршувалося, навколо мене страждали все більше людей, і я сам був в жахливому стані - зневірений, озлоблений, я втратив всякий смак до життя (якщо мене так можна було вже назвати). Та й сюди в центр я приїхав без особливого ентузіазму, я не вірив що мені щось може допомогти, приїхав для близьких. Пройшов курс реабілітації. Зараз я щасливий і чистий, мені хочеться кричати про це на весь світ, щоб кожен залежний міг знайти тверезість. А, та ще недавно я одружився! У мене прекрасна дружина, ми розуміємо один одного ... і це ще тільки початок))) !!!!!
Денис
Привіт всім. Я в проблемі з 93 року вживав все. Протягом останніх семи років щільна героїнова система. Не допомагало нічого ні детоксикації ні бабусі ні чаклуни. На черговий детоксикації в наркології познайомився зі співробітником реабілітаційного центру «Трансформація» Макаровим Сергієм і прийняв рішення пройти реабілітацію. Я дуже вдячний йому і всій організації міста Дніпропетровськ, завдяки Богу і вам залишаюся в тверезості вже 3 роки.
Роман, 38
До того, як я звернувся за допомогою в МАА моє життя, як мені здавалося, втратило будь-який сенс. Я був на межі, мною оволоділи почуття розпачу. Думки про смерть. Наркотик зруйнував всі сфери мого життя. Реабілітація повернула мені віру в себе. Команда МАА, Дніпровського регіону, на мою думку, зробила чудо. Я пройшов програму, і прийняв рішення вчитися і розвиватися в організації. Підтримка терапевтичної спільноти МАА надає мені впевненості і сили йти далі і жити тверезо.
Вікторія
Мені 18 років. Вживала алкоголь 3 роки через що потрапляла всі ці роки в неприємні ситуації, після чого дивом залишалася жива. Через моє вживання я втрачала контроль над собою, псувалися нестерпно відносини з рідними. В один момент мене батько привіз на реабілітацію, за що я йому зараз вдячна. Пройшла повний курс реабілітації. У мене було достатньо часу обдумати все і розставити все по місцях в своїх помилках і нездатністю контролювати своє вживання і подальше життя. Мене ця організація багато чому навчила. Я навчилася по-перше жити в тверезості, плакати і сміятися зі справжніми почуттями, говорити.
Олексій
Я вживав опіум близько 8 років і маю три судимості. Ніде більше двох місяців не працював. Потрапивши на реабілітацію припинив вживати наркотики, налагодив відносини з близькими і рідними. Почав жити нормальним життям - за що вдячний асоціації.
Катерина
Висловлюю слова глибокої вдячності співробітникам центру за їх прагнення зробити наших родичів здоровими, провести їх нелегким шляхом до тверезого життя і прищепити бажання залишатися в тверезості. З Романом у шлюбі вже три роки. Коли у нас народилася дитина, я дізналася, що мій чоловік наркоман. Він був на грані і не знав, як далі жити, але йому хотілося позбутися від цієї шкідливої ​​звички. З мамою Романа знайшли в інтернеті оголошення МАА Дніпро і подзвонили туди. На наступний день він уже був у центрі, де почав проходити програму реабілітації в м Дніпро. Минуло 30 місяців, мій чоловік в тверезості. На даний момент працює в цьому ж центрі, де і проходив реабілітацію. Тепер мій чоловік допомагає боротися з з
Ольга
Я хочу сказати величезне спасибі співробітникам МАА Дніпро, які підтримують мого сина Романа в тверезості і по сьогоднішній день. Син був у залежності 17 років, коли наша сім'я дізналася про його

Безкоштовна консультація

Прямо зараз ви можете безкоштовно проконсультуватися з фахівцем нашого центру замовивши зворотний дзвінок.

Для цього введіть ваше ім'я і телефон, і співробітник центру "Трансформація" зв'яжеться з Вами найближчим часом.

Безкоштовна консультація