Друзі всім привіт! Хочу сказати велике спасибі реабілітаційному центру «Трансформація» за все! За сім'ю за друзів! За тверезе життя! За можливість жити та дарувати життя іншим людям!
Всім привіт. Ін'єкційно почав вживати наркотики у 15, алкоголь та трава були ще раніше. За час вживання проблеми з міліцією, здоров'ям та втрата всіх взаємин із близькими мені людьми стала нормою. В останні 2-3 роки сенс життя було втрачено, я перебував у глибокій депресії із суїцидними думками. 4,5 роки тому я звернувся до реабілітаційного центру «Трансформація», де успішно пройшов реабілітацію і зараз перебуваю у стійкій ремісії. Вдячний усім співробітникам реабілітаційного центру «Трансформація» за надану мені допомогу!!
Я з Луганської області, на даний момент 4 роки перебуваю у тверезості. До реабілітаційного центру «Трансформація» я навіть не мріяв про те життя, яке маю зараз: кохана дружина, робота, тверезі друзі, чудові стосунки з рідними тощо. Протягом 11 років я вживав алкоголь та наркотики, втратив сенс життя та перепробував усі можливі види лікування, які не дали результатів. Вдячний що у реабілітаційному центрі «Трансформація» мені надали кваліфіковану допомогу та допомогли повірити у себе.
Мене звуть Олексій. Мені 30 років я – залежний. Зараз я перебуваю у стійкій ремісії завдяки реабілітаційному центру «Трансформація» вже 5 років. На програму я потрапив у віці 25 років. Наркотики та алкоголь я вживав з 12 років. З 20 років я зрозумів що у мене проблеми, і почався напевно найважчий час коли я безуспішно намагався кинути, протягом 5-ти років було безліч наркологій, точну їх кількість сказати важко точно більше десяти. Були і ворожки)) кодування, я їхав в інші міста, одружився, заводив дітей в надії що це мене розсудливим, але, все тільки посилювалося, навколо мене страждало все більше людей, і я сам був у жахливому стані - зневірений, озлоблений, що втратила всякий смак до життя "людина" (якщо мене так можна було вже назвати). Та й сюди в центр я приїхав без особливого ентузіазму, я не вірив, що мені щось може допомогти, приїхав для близьких. Пройшов курс реабілітації. Зараз я щасливий і чистий, мені хочеться кричати про це на весь світ, щоб кожен залежний міг набути тверезості. А ще недавно я одружився! У мене прекрасна дружина, ми розуміємо один одного ... і це ще тільки початок)))!
Привіт всім. Я у проблемі з 93 року вживав усе. Останні сім років щільна героїнова система. Не допомагало нічого ні детоксикації, ні бабусі, ні чаклуни. На черговій детоксикації в наркології познайомився зі співробітником реабілітаційного центру «Трансформація» Макаровим Сергієм та вирішив пройти реабілітацію. Я дуже вдячний йому та всій організації міста Дніпропетровська, завдяки Богу і вам залишаюся у тверезості вже 3 роки.
Привіт друзі! Хочу поділитися своєю історією та розповісти про те, як реабілітаційний центр «Трансформація» разом із моїми батьками допомогли мені змінити життя!! 27 квітня 2011 року я приїхала до Києва на центр після практично безперервного 13-річного вживання наркотиків, алкоголю тощо. Я знесилила, життя втратила всякий сенс, не було бажання жити так… Але ось якимось дивом від мами подруги дізналася про реабілітаційний центр «Трансформація»…. Не умови або маніпуляції просто останні 7 місяців дезоморфін, або електричка-просто нестерпно. Маленька дитина і чоловік це зупиняло, але я вирішила заради дочки, нехай у неї буде хоча б одна хороша мама. Чоловік теж вживав і намагалася відправити його теж на центр, але він був переконаний, що може покинути сам і ніхто йому не потрібен. Кинути разом нам не виходило. Перший крок зроблено. Але й не обійшлося без падінь .... на 4-х місяцях реабілітації тато забрав мене додому, сказав що вистачить, потрібно виховувати доньку. Я приїхала, але не минуло і тижня тому, як я опинилася знову в цьому болоті. Чоловік, колишні друзі, ніби в тумані і все закрутилося ще більшою силою. Було дуже важко, я не могла зрозуміти чому???? Адже є хлопці, яким хочуть допомогти, а вони не розуміючи всіляко намагаються піти, втекти, всіма правдами і неправдами. А я хотіла і мені подобалося на центрі-відношення, спілкування, єдність, і те, що ніхто не вживає, думала, що так жити неможливо і що «Горбатого тільки могила виправить». Вдруге поїхала до Вороніжа до свого регіону, пройшла до кінця реабілітацію, поїхала на школу в Україну, а від туди до Санкт-Петербурга. За цей час стала вдовою, мало не позбавили батьківських прав, але сильне бажання бути тверезим воно мотивувало йти вперед. Я залишилася у Санкт-Петербурзі. Відкривалася профільна ресоціалізація для дівчаток. Навчання у фітнес клубі, це просто мрія. Успішно пройшла ресоціалізацію, здобула нову цікаву професію, яка дуже гармонійно поєднується з моїм здоровим способом життя-інструктором кругових тренувань, і, одночасно, напрацювала досвід та вміння спілкуватися, як професіонал, який чудово знає свою справу. Пізніше стала керівником, разом із командою фітнес клубу випустили 38 випускниць. Щасливі впевнені дівчата. В одному із терапевтичних таборів познайомилася зі своїм чоловіком. Ми будували наші стосунки на відстані 2000 км. 19 липня 2014 року відбулося одруження. Тепер я щаслива дружина та мама. Прекрасний чоловік і красуня донька - ось це і є справжнє жіноче щастя!!!!! Дякую рідним за підтримку.Дякую реабілітаційний центр «Трансформація» за тверезий погляд у нове життя!!!!!!!!
15 років я вживав наркотики. Не розповідатиму історію, бо вже дуже далекий від того життя і не хочу в ньому копатися. Потрапивши до реабілітаційного центру «Трансформація», я настільки змінився що не знаходжу слів це описати. Тут життя зупинилося, я побачив її, побачив себе в ній свої помилки, тут виявився той бруд який у мені був, але я його не бачив. На реабілітації мені надали інформацію про хворобу наркоманії. Дали ключики, які допомогли мені змінити себе, змінити своє мислення. Я навчився мріяти, ставити цілі, досягати їх, розвивати себе. Я побачив своє життя зовсім під іншим кутом. Я повірив у себе, у своє тверезе життя, у щастя. Я знаю, що у мене все вийде... у мене попереду довге і щасливе життя. Зараз я проходжу IT-рессоціалізацію… отримав необхідні знання щодо ремонту та обслуговування ПК, локальних мереж, сайтобудування. За два тижні, закінчую навчання та виходжу на роботу. ВСЕ – НОВЕ Твереза життя. Всім удачі …. P.S. …. І ще в цьому житті можливо ВСЕ. Дякуємо реабілітаційному центру «Трансформація».
Я не люблю згадувати про це, але що було, то було!) я вживала наркотики 12 років, були перерви, але довго твереза я ніколи не залишалася, з наркотиків на алкоголь, з алкоголю на наркотики! У період вживання я втратила все! Почала вживати наркотики приблизно 22 роки, все починалося красиво, легко і весело. На той момент я навчалася в інституті, працювала, мала друга, з яким жила «цивільним шлюбом», на той момент це вважала єдиною формою проживання з чоловіком, про заміжжя і не могло бути мови, навіщо потрібні зобов'язання, відповідальність? Пріоритет був переважно фінансовий, заробляти, гуляти, жити на втіху! Наркотик був на той момент простою розвагою! Схаменулась я років через три, коли зрозуміла, що не можу навіть підвестися з ліжка без вживання героїну! Спробувала покинути, не вийшло! Я росла без батька, з вітчимом і мамою, батько жив у іншому місті, був успішним бізнесменом і завжди пропонував їхати до нього, працювати та продовжувати навчання, цього разу я скористалася запрошенням, це була ілюзія того, що я зможу втекти від наркотику. Працюватиму у тата в офісі, нормально вчитися і забуду про вживання) звичайно ж цього не сталося! Звичайно я знайшла кайф, довго обманювала батька, то працювала, то ні… Зустріла подібного до себе наркомана і без сором'язливості пішла до нього жити, з батьком навіть бачитися перестала! Після року одужання в реабілітаційному центрі «Трансформація» я набралася сміливості, хотіла поїхати попросити у тата вибачення і дізналася, що він помер ще тоді, коли я проміняла Його на наркотик! З «громадянським» чоловіком ми довго кидали вживати, починали знову ... Поки під час чергової ремісії він вколовся і потонув, ну а я вбита горем знову почала вживати, вважаючи що на те є підстава! Повернулась у своє місто і знову з наркотику на алкоголь, з алкоголю на наркотик, мама дізналася про те, що я наркоманка, але нічим не могла допомогти, просто не знала як! Останні три роки мого вживання були справжнім кошмаром! Я покинула інститут. Мене знали вже скрізь: звичайні оперуповноважені, які ловлять на точках наркоманів, я стала одним із постійних клієнтів, співробітники відділень міліції, тому що почала красти і траплятися з краденим, ФСКН мріяли вже швидше мене посадити… З ранку до вечора я крала, продавала, купувала наркотики! У наркологію лягала багато разів… Мій черговий хлопець вийшов раніше за мене з наркології і помер від передозування! Лікар мене в наркологію більше не взяла, сказала, що це марно! Мама поклала мене в іншу клініку, вона до останнього намагалася мені допомогти, завдяки їй теж, я зараз жива! Лікар запропонувала реабілітаційний центр «Трансформація», сказала, що там є результати, вона бачила своїх пацієнтів тверезими та щасливими. Я виїхала на реабілітацію, пройшла її нелегко! Перші місяці постійно збиралася додому, було важко кидати курити і міняти цінності та пріоритети: фінанси, кайф, егоїзм. людям, які втратили надію, що їхнє життя може змінитися на краще! Я вперше офіційно вийшла заміж, люблю чоловіка, взяла на себе відповідальність бути вірною і коханою одного чоловіка дружиною до кінця життя! Завдяки духовно-моральним принципам, які закладаються на реабілітації, довгою роботою зі спеціалістами над зміною особистості, я гідно вийшла в громадянське суспільство і з великим задоволенням живу і працюю, дотримуюся Закону! Люблю свою Батьківщину та людей! Дякую Богу і людям, які допомогли мені зрозуміти, що означає жити гідно!
